Закордонні ризики: від волонтерів до орендодавців житла

Через військову агресію, втрату роботи та навіть житла мільйони українців змушені були виїхати за кордон. У більшості випадків намагання втекти від війни до іншої країни — це спонтанна емоційна реакція. Людина хаотично збирає речі і хапається за будь-яке місце по інший бік українського кордону, аби почуватися  у відносній безпеці. У цьому психологічному стані і є велика проблема, бо він підвищує ризик стати жертвою торгівлі людьми.

Коло злочинців під час війни значно розширилося. До вербувальників, якими у 80% виступають близькі та рідні люди, зараз торгівлею людьми можуть займатися перевізники, які вивозять людей з України через кордон. Є питання і до доброчесності волонтерів.

Окрема тема — безпека дітей за кордоном. Дорослі мають розуміти: доля багатьох неповнолітніх, які покинули територію України, є невідомою, оскільки вони перетинали кордон без супроводу батьків. За даними державного порталу «Діти війни», станом на 6 грудня 2022 року 331 дитина є зниклою. З 13 028 депортованих лише 7998 знайдені.

Якщо батьки відряджають до іншої країни своїх дітей, наприклад, у віці 16 років, вважаючи їх дорослими, то це не так. Діти не здатні самі себе захистити фізично, відстояти свої документи, вони не можуть зателефонувати на гарячу лінію.

Зберігається ризик втратити дитину і через туристичні агентства, які пропонують дітям виїхати.

В Україні більше поширена трудова експлуатація

У 2022 році, за поданнями ОДА та РДА, жертвами внутрішньої торгівлі людьми українців визнали у 16 випадках, у 11 — злочин мав транскордонний характер. Тобто на батьківщині під час переселення співвітчизники також наражаються на небезпеку, якщо виявляють необачність.

Що має насторожити за пошуку роботи у новому регіоні: якщо немає інформації щодо деталей роботи, немає вимог щодо досвіду; безкоштовне проживання та харчування без зазначення адреси; нечіткі умови оплати або заробітна плата набагато вища, ніж це потенційно можливо; намагання забрати документи; має місце шантаж.

В Україні люди не завжди навіть розуміють, що з ними стався саме злочин торгівлі людьми, і не звертаються до органів, які можуть їх захистити. А це необхідно зробити в першу чергу, наголошують фахівці.

Щоб кваліфікувати торгівлю людьми, злочин має містити три елементи: дія (вербування, переміщення, переховування, передання та одержання людини), способи (погрози, застосування сили, викрадення, шахрайство, обман, зловживання владою та інші форми примусу) та мета (експлуатація).

Крім поліції потрібно також звернутися до місцевих державних адміністрацій та Національної соціальної сервісної служби України із заявою про визнання людини жертвою торгівлі людьми. Відповідно до опитувального листалюдина повинна надати якомога більше підтверджувальної  інформації. Це може бути виписка з лікарні про те, що особа потребує медичного лікування, обстеження. Таким чином, члени комісії, які будуть встановлювати статус, побачать, що травми були отримані саме під час перебування у полоні. Можливо, це буде довідка від СБУ, що людину обміняли, довідка з поліції про факт відкриття кримінального провадження, листування у соцмережах, аудіозаписи, фото, відео.

Після подання заяви впродовж 30 днів місцева влада ухвалює рішення, надавати людині цей статус чи ні. Однак вже до цього особа може отримувати медичну, психологічну і юридичну допомогу та перебувати у спеціальному закладі, де надають допомогу постраждалим.

Дуже важливою є фінансова підтримка жертв торгівлі людьми: постраждалі можуть отримати одноразову матеріальну допомогу у розмірі трьох прожиткових мінімумів. Також їм допомагають працевлаштуватися або отримати іншу професійну освіту.

Торгівля людьми посідає третє місце за прибутковістю після продажу зброї та наркотиків. І злочинний світ втрачати такі надходження не збирається. Тим паче під час війни. Тож незалежно від того, якою є політика країни проти цього виду злочину, ведення війни та початок масштабного вимушеного переселення громадян може звести нанівець всі зусилля, якщо кожен не виявить обачність.

Якщо ви все ж таки шукаєте можливість відправитися з дитиною за кордон самостійно, то скористайтеся доволі численними консультаціями щодо програм виїзду. За кордоном переважно жінки та діти потерпають від сексуального рабства. Цей показник становить 79% від усіх злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми. Тож фахівці склали власні правила безпеки.

5 правил безпеки, яких слід дотримуватися у різних ситуаціях

Документи

Перед виїздом обов’язково варто зробити друковані та онлайн-копії  закордонного та українського паспортів, свідоцтва про народження та паспорт дитини та залишити вдома ці примірники. Також фахівці рекомендують надати людям в Україні, яким ви довіряєте, пакет документів про організацію, яка буде вами опікуватися за кордоном, назву міста, куди вас везуть.

Під час трансферу документи мають бути завжди з вами. Єдиний випадок — під час перетину кордону передати паспорт прикордоннику, який поставить відмітку. Приїхавши до іншої країни, навіть якщо вам кажуть: «Ми візьмемо документи оформити», не може бути такого, що вас оформлюють без вас. Процедура передбачає звірку і відбитків пальців, і уточнення інформації, яку стороння особа не здатна надати посадовцю про вас.

Транспорт

Знайте, куди їдете, та повідомте про кінцевий пункт поїздки рідних та друзів. У разі перетину кордону переконайтесь у наявності у перевізника дозвільних документів. Потурбуйтеся про те, щоб ваші рідні, які залишилися в Україні, знали прізвище та ім’я водія, а також сфотографований номер транспортного засобу. Не сідайте в авто до незнайомих чи підозрілих людей. Якщо ви подорожуєте, то варто робити це з групою людей.

Допомога

Приймайте допомогу лише від людей та організацій, що заслуговують на довіру. Якщо  волонтери зустрічають вас на кордоні, у них мають бути посвідчення, контакти організації, яку вони представляють, повна інформація про те, яку допомогу вам здатні надати. Волонтерські організації вивозять переселенців організовано та тільки автобусами.

Спілкування

Не віддавайте нікому мобільний телефон, планшет чи інші засоби зв’язку. Будьте обачними та обережними при спілкуванні з незнайомцями.

Зв’язок

Підтримуйте постійний зв’язок із рідними, друзями, колегами. Повідомляйте про будь-які зміни свого маршруту, місця проживання чи роботи. Домовтеся з ними про кодове слово або фразу, які повідомлять, що ви у небезпеці. Користуйтеся тільки офіційними джерелами інформації.

Існує багато способів впливу на людину, що та потім здатна вірити і довіряти навіть незнайомій людині. Слід пам’ятати, що перш за все вами будуть маніпулювати професіонали. Тому не довіряйте неперевіреним людям. Поблизу кордонів є завжди офіційні пункти прийому біженців.

Фахівці радять не лінуватися та перевіряти закордонного працедавця ще в Україні: легальна організація, що пропонує офіційне працевлаштування в іншій країні, має ліцензію Міністерства економіки. У разі працевлаштування під час перебування за кордоном варто запитати ліцензію про посередництво у працевлаштуванні. Якщо вам відмовляють, змінюють умови праці в останній момент, вимагають віддати паспорт, договори здаються дивними, розмитими чи написані незрозумілою мовою, це все є тривожними сигналами.

У більшості випадків переселенці шукають роботу за кордоном на певний період. Але, не знаючи мови та законодавства тієї країни, в якій вони тимчасово перебувають, можуть натрапити на торгівців людьми, які змушуватимуть їх до примусової праці.

За першої небезпеки звертайтеся до посольства, консульств України в країні перебування. Завчасно вивчіть номери екстрених служб країни, в якій ви перебуваєте. Якщо людина перетнула кордон і стала на облік відповідних структур як особа, що під час бойових дій евакуювалася з України, вона є захищеною законом тієї країни, у якій перебуває. А отже, має право звернутися до поліції для забезпечення своїх прав та інтересів, і ніхто її за це не депортує.

Якщо Ви вирішили працювати за кордоном …

      У пошуках роботи за кордоном можуть допомогти молодіжні бізнес-центри, численні інформаційні дайджести (ЗМГ, реклама), вищі навчальні заклади і звичайно ж, поради знайомих. Якщо вже знайшли роботу, тоді …

  • Спочатку необхідно вийти зі стану ейфорії від перспектив, про які Ви мрієте. Якщо після цього Ваше рішення відносно роботи за кордоном не змінилося, треба розібратися з наступними позиціями. По-перше, звідки Ви отримали інформацію про таку роботу: чи є це джерело надійним; чи влаштовують Вас умови майбутньої роботи.
  • Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману у Міністерстві праці та соціальної політики України.
  • Поцікавтеся  в центрі  зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.
  • Вимагайте  оформлення спеціальної робочої візи — туристична та гостьова візи не дають права на роботу.
  • Підписаний  контракт є обов’язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін).
  • Контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською).
  • У контракті  повинна міститися  повна інформація про умови роботи:
  • термін дії контракту;
  • тривалість робочого дня;
  • вихідні дні;
  • оплата  праці;
  • умови проживання;
  • медичне страхування; 
  • повне ім’я та адреса роботодавця; 
  • умови розірвання контракту. 

Уникайте фраз типу: «та інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

  • Від’їжджаючи, обов’язково залиште вашій родині, друзям чи родичам якомога точніші координати вашого майбутнього місця перебування (точну адресу та реквізити організації, усі можливі контактні телефони, ваше місцезнаходження — майбутню адресу проживання, координати людини, через яку ви знайшли роботу — менеджера організації, знайомого, який порадив цю роботу). Обов’язково телефонуйте додому.
  • Після приїзду у країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України — інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.

Допомогу можна отримати за номером гарячої лінії представництва Міжнародної організації з міграції в Україні — 527, яка працює щодня з 8:00 до 20:00.

Тут вас проконсультують щодо протидії експлуатації. Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.

Отримати додаткову консультацію можна за номером гарячої лінії 527 та Урядового контактного центру 15-47.

Консультаційний центр Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за номерами 0800 50 17 20 (безкоштовно у межах України) або 044 299 74 08 (для дзвінків з-за кордону). Обидва номери працюють цілодобово.

 

Посилання на джерело: https://womo.ua/torgivlya-lyudmi-yak-ne-stati-yiyi-zhertvami-pid-chas-viyni-v-ukrayini-ta-za-kordonom/