Насильство — це вторгнення до особистого простору людини, використання емоційної критики, маніпуляцій, фізичної сили, обмеження доступу іншої людини до будь-чого без її згоди.

Домашнє насильство – протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.

Основна ознака насильства, яка відрізняє його від конфлікту чи суперечок, — свідоме бажання кривдника завдати шкоди.

Існує 4 види домашнього насильства: Фізичне, Сексуальне, Психологічне та Економічне.

      Фізичне насильство — навмисне завдання фізичної шкоди іншій людині. До ознак фізичного насильства належать:

– Стусани, побої, удушення.

– Обмеження пересування (коли людину зачиняють у квартирі, забороняють користуватися засобами зв’язку).

– Навмисне позбавлення медичної допомоги. Коли людині відмовляють у допомозі лікаря.

 – Фізичне насильство як покарання, коли дитину лупцюють ременем або ляскають по сідницях. Це не способи виховання, а насильство. І їх не можна виправдати.

Сексуальне насильство — це будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди.

    Психологічне (або емоційне) насильство — це використання переваги з метою принизити та знецінити іншу людину. Насильством також є свідоме ігнорування потреб і почуттів тих членів сім’ї, які залежать від людини й потребують її догляду. Тобто дітей або людей старшого віку.

Ознаки психологічного насильства:

– Постійна образлива критика, маніпулювання, контроль над життям жертви.

– Звинувачення, засудження, словесні образи.

– Обзивання нецензурними словами, приниження.

– Ігнорування як спосіб «покарання» (як серед дорослих, так і щодо дітей).

– Покарання та погрози покарання, погрози життю та здоров’ю, заборона висловлювати власну думку, вільно пересуватися поза домом і спілкуватися з близькими.

– Зняття з себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви.

– Відмова спілкуватися, аби змусити жертву почуватися винною, принизити її.

– Ізолювання члена сім’ї від спілкування з друзями чи родиною, контроль над його спілкуванням через прочитання особистої пошти й повідомлень у соціальних мережах.

– Знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя.

Психологічне насильство на відміну від фізичного люди помічають значно пізніше, коли вже бачать його наслідки: пригнічення, емоційне вигорання, відсутність стресостійкості, замкнутість у собі, наявність страху чи уникнення контакту з якоюсь людиною. Іноді ми надто пізно помічаємо, що з людиною щось не так. Наслідками психологічного насильства може бути депресія чи навіть самогубство.

     Економічне насильство — це позбавлення людини житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, заборона працювати або навпаки примус працювати, нав’язування місця роботи або навчання, використання фінансової переваги.

     Економічне насильство — це й обмеження права людини працювати чи здобувати освіту. Або коли маніпуляціями, погрозами чи шантажем змушують зробити певний вибір щодо місця роботи або навчання. Наприклад, жінка змушує чоловіка працювати на трьох роботах попри його виснаженість і погрожує, що покине його та забере дитину, бо він не здатний забезпечувати родину.

 

Куди потрібно звертатись в разі вчинення домашнього насильства?

    Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням акту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:

Національна “гаряча лінія” з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;

Національна гаряча лінія для дітей та молоді за номером 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного).

Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово;

“гаряча лінія” з питань протидії насильству та захисту прав дитини 1547;

Урядовий кол-центр 1545;

У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103.

 

Джерела : https://oda.zht.gov.ua/news/v-ukrayini-pratsyuyut-natsionalni-garyachi-liniyi-dlya-zahystu-prav-zhinok-ta-ditej/

https://mvs.gov.ua/uk/activity/domestic-violence