Сьогодні багато хто з українців відчувають ніби життя зупинилося того страшного 24 лютого. Вони перестали усвідомлювати себе в реальності, частіше думають про те, як складеться життя в майбутньому і насолоджуються цими уявленнями.
Люди, які планують жити лише після війни, мають синдром відкладеного життя, вони постійно переживають через минуле чи майбутнє і не можуть жити тут і зараз. Синдром відкладеного життя – це стан людини в очікування сприятливого часу для щасливого життя.
Якщо ми щось відкладаємо на потім, значить вважаємо, що або це ще встигнемо, або зараз ще не час для цього. Не час міняти роботу, тому що криза. Не час їхати у подорож — поки не заслужили. Не час займатися своїм здоров’ям — ще не достатньо погано себе почуваємо. Не час розважатися — ще не виконані всі тисячі справ на сьогодні. Не час насолоджуватися життям — бо ще не час…
Ознаки синдрому відкладеного життя:
- ви живете думками про безхмарне майбутнє;
- постійно очікуєте слушний момент;
- відкладаєте чи навіть забороняєте собі насолоджуватись приємними моментами, квітами, заходом сонця, книжками, манікюром, кавою тощо;
- відчуваєте себе спостерігачем власного життя.
Як подолати синдром відкладеного життя?
- Почніть діяти. Можна почати з елементарного: пересадити квіти, перебрати речі, почати малювати картину.
- Створіть детальний план.Виконуючи перший пункт, ви час від часу будете зупиняти себе: «Навіщо це все?». Тому має бути продуманий план для різних варіантів розвитку подій. Що б не сталося, наявність плану не зіб’є вас з колії.
- Організовуйтесь. Почніть зі свого побуту, режиму дня і допоможіть у цьому іншим.
- Будьте активними та стійкими. Активність у нинішніх умовах може бути різною, але, перш за все, вона має приносити задоволення. Важливо знайти те, що дійсно подобається робити: вести сторінку в соціальних мережах, готувати, волонтерити тощо.
- Хваліть себе за те, що ви зробили сьогодні.
- Говоріть з тими, хто вас підтримує у цій ситуації.
- Задовольняйте свої потреби. За можливості, регулярно харчуйтеся, пийте достатньо води та висипайтеся. Інші ваші потреби ідуть від відчуттів та бажань.
- Людям із синдромом відкладеного життя дуже важко зрозуміти, що життя відбувається саме зараз. Життя, яке вони завжди планували проживати, вже йде і потребує активних дій.
- У житті кожного з нас існує маса справ, які ми постійно відкладаємо на потім. Думаємо, що встигнемо. Але разом із справами найчастіше ми відкладаємо на потім і саме життя.
Ми живемо так, немов готуємося до справжнього життя, яке, звичайно, ще попереду. Але поки ми з головою занурюємося в цей нескінченний процес підготовки, життя непомітно проходить. І ось з тугою озираємося ми на прожиті роки і розуміємо, що за цією нескінченною метушнею і згадати-то нічого. Життя начебто було, але нічого яскравого в цьому житті не було. І прожили ми не справжнє, а відкладене «на потім» життя. Сумно, правда?
Не відкладайте на потім те, що можна зробити зараз. Вирушайте в походи, відвідуйте нові місця, не уникайте знайомств з новими людьми. Сходіть в кіно чи театр. Стрибніть із парашутом. Зателефонуйте, нарешті, старому другу. Почніть відвідувати секцію рукопашного бою або бальних танців. Почніть читати книгу, на яку ніколи не мали часу.
Досить відкладати своє життя на потім. Живіть сьогодні! Адже життя — це не генеральна репетиція!
Джерела: https://www.facebook.com/spe.lviv/photos/a.945931885437664/1270285159669000/?type=3